комірник

комірник
Комірни́к:
Комі́рник:
-- квартирант, селянин, що не мав власної хати [46-2]
-- люди, що живуть в чужій хаті, квартиранти [XIX] Панщину в Австрії зніс був властиво вже цісар Йосиф II патентом з д. 10 лютого 1789, котрим наказано, що від жовтня 1790 року у всіх австрійських краях панщизняна робота має бути скасована (тільки комірники і халупники мали робити її далі), а всі тягарі і повинності підданих мали бути перемінені на гроші [XIX]
-- людина, що живе в чужій хаті, квартирант [III]
-- особа податкових станів, яка не мала власного господарства, а жила в помешканнях хазяїв [44-2]
-- особа, яка не мала власного господарства, мешкала у господарів [44-1]
-- селянин, що наймав квартиру, не маючи власної хати; в комірне: на квартиру [VI]
-- селянин, що наймає квартиру, не маючи власної хати; [VII]
Комі́рниця, комірник:
-- людина, що живе в комірнім (в найманій хаті) [2;XIII]
Комі́рники:
-- селяни, що не мали власної хати, наймали житло [46-1]

Толковый украинский словарь. 2014.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "комірник" в других словарях:

  • комірник — іменник чоловічого роду, істота квартирант розм. комірник іменник чоловічого роду, істота працівник складу …   Орфографічний словник української мови

  • комірник — I ком ірник а, ч. Квартирант, винаймач житла. II комірн ик а/, ч. Той, хто завідує коморою, складом …   Український тлумачний словник

  • комірник — (комірниця) квартирант ( ка) …   Лемківський Словничок

  • комірник — ника, ч. Пр. Той, хто наймає собі квартиру у когось …   Словник лемківскої говірки

  • комірниця — Комірниця, комірник: людина, що живе в комірнім (в найманій хаті) [2;XIII] …   Толковый украинский словарь

  • магазинер — а, ч., зах. Комірник, який заготовляє, складує і зберігає зброю, боєприпаси, продукти харчування, одяг тощо …   Український тлумачний словник

  • потужники — ів, мн. Категорія феодально залежної селянської бідноти в Україні та Білорусі в 15 16 ст. За своїм становищем були близькі до підсусідків і комірників …   Український тлумачний словник

  • магазинник — іменник чоловічого роду, істота комірник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • шафар — ключник, комірник, прикажчик, економ, управитель див. шапар …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • маґазинєр — нєра, ч. Пр. Комірник, кладівщик …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»